
Підвищення кваліфікації проходять педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів освіти, зокрема:
Підвищення кваліфікації є не лише професійним правом, а й обов’язком педагогічного працівника. Його результати враховуються під час атестації.
Один кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи — ЄКТС — дорівнює 30 годинам навчання.
Це мінімальні обсяги, необхідні протягом п’ятирічного міжатестаційного періоду. Педагог може пройти більше годин, якщо це відповідає його професійним потребам або плану роботи закладу освіти.
Педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти повинні підвищувати кваліфікацію щороку.
Щорічне підвищення кваліфікації також передбачене для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти.
Для працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти підвищення кваліфікації має відбуватися не рідше одного разу на п’ять років. Водночас рекомендовано навчатися систематично, розподіляючи необхідний обсяг годин між роками.
Законодавство не встановлює однакової обов’язкової кількості годин на кожен рік. Щорічний обсяг визначається педагогічним працівником і закладом освіти відповідно до професійних потреб та річного плану підвищення кваліфікації.
Наприклад, необхідні 150 годин можна розподілити так:
• по 30 годин щороку протягом п’яти років;
• 15 годин у перший рік, 30 — у другий, 45 — у третій, 30 — у четвертий і 30 — у п’ятий;
• пройти декілька коротких курсів, вебінарів або тренінгів, загальний обсяг яких за п’ять років становитиме щонайменше 150 годин.
Накопичувати всі години лише перед атестацією небажано. Навчання має бути систематичним і відповідати реальним професійним потребам педагога.

Єдиного обов’язкового для всіх педагогів переліку назв курсів немає. Педагогічний працівник обирає теми, програми, форми навчання та суб’єктів підвищення кваліфікації з урахуванням:
• результатів самооцінювання професійних компетентностей;
• посадових обов’язків;
• професійного стандарту;
• предмета або освітньої галузі, яку він викладає;
• потреб учнів і закладу освіти;
• рекомендацій керівника, педагогічної або вченої ради;
• вимог державних стандартів освіти;
• власної професійної траєкторії.
Педагог може пройти одну тривалу програму або декілька коротших курсів. Наприклад, замість одного курсу на 30 годин можна пройти два курси по 15 годин або декілька навчальних заходів, сукупна тривалість яких становитиме 30 годин.
Під час формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку варто обирати курси за такими напрямами:
Із загального мінімального обсягу 150 годин протягом п’яти років педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти мають спрямувати не менше 10% (щонайменше 15 годин) на вдосконалення знань і навичок роботи з учнями з особливими освітніми потребами та не менше 10% (щонайменше 15 годин) на розвиток компетентностей із надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу. Один курс може охоплювати кілька напрямів, однак у програмі та сертифікаті має бути чітко зазначено його зміст і тривалість.
До основних видів підвищення кваліфікації належать:
• навчання за програмою підвищення кваліфікації;
• курси;
• тренінги;
• семінари;
• практикуми;
• майстер-класи;
• вебінари;
• професійні стажування.
У передбачених законодавством випадках як підвищення кваліфікації також можуть бути визнані:
• участь у програмах академічної мобільності;
• наукове стажування;
• самоосвіта;
• здобуття наукового ступеня;
• здобуття вищої освіти;
• проходження супервізії;
• інші види професійної діяльності, якщо їх визнає педагогічна або вчена рада.
Не кожне відвідування конференції, перегляд відео чи участь у методичному заході автоматично зараховується як підвищення кваліфікації. Необхідно враховувати програму заходу, його тривалість, результати навчання та наявність підтвердженого документа.
Педагогічний працівник має право самостійно обирати суб’єкта підвищення кваліфікації.
Навчання можуть проводити:
• заклади вищої та післядипломної освіти;
• обласні інститути післядипломної педагогічної освіти;
• наукові установи;
• інші заклади освіти;
• громадські організації;
• юридичні особи;
• фізичні особи — підприємці;
• фізичні особи, які провадять освітню діяльність.
Під час вибору курсу потрібно перевірити:
• повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації;
• наявність оприлюдненої програми;
• тему та напрям навчання;
• перелік професійних компетентностей, що вдосконалюються;
• очікувані результати навчання;
• тривалість у годинах або кредитах ЄКТС;
• форму навчання;
• умови отримання сертифіката;
• наявність реєстру виданих документів або іншої можливості перевірити сертифікат;
• відповідність програми професійним потребам педагога.
Це мінімальні обсяги, необхідні протягом п’ятирічного міжатестаційного періоду. Педагог може пройти більше годин, якщо це відповідає його професійним потребам або плану роботи закладу освіти.
Педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти повинні підвищувати кваліфікацію щороку.
Щорічне підвищення кваліфікації також передбачене для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти.
Для працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти підвищення кваліфікації має відбуватися не рідше одного разу на п’ять років. Водночас рекомендовано навчатися систематично, розподіляючи необхідний обсяг годин між роками.
Законодавство не встановлює однакової обов’язкової кількості годин на кожен рік. Щорічний обсяг визначається педагогічним працівником і закладом освіти відповідно до професійних потреб та річного плану підвищення кваліфікації.
Наприклад, необхідні 150 годин можна розподілити так:
• по 30 годин щороку протягом п’яти років;
• 15 годин у перший рік, 30 — у другий, 45 — у третій, 30 — у четвертий і 30 — у п’ятий;
• пройти декілька коротких курсів, вебінарів або тренінгів, загальний обсяг яких за п’ять років становитиме щонайменше 150 годин.
Накопичувати всі години лише перед атестацією небажано. Навчання має бути систематичним і відповідати реальним професійним потребам педагога.

Документ про підвищення кваліфікації може бути паперовим або електронним. У ньому доцільно перевірити наявність такої інформації: повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації, тема та назва програми, прізвище, ім’я та по батькові учасника, опис досягнутих результатів навчання, дата видачі документа, обсяг навчання в годинах та/або кредитах ЄКТС, обліковий запис документа, підпис уповноваженої особи або інший засіб підтвердження, а також посилання, QR-код або інший спосіб перевірки достовірності документа. Варто зберігати не лише сертифікат, а й програму курсу, особливо якщо в сертифікаті не зазначено напрями навчання або перелік сформованих компетентностей.
Результати навчання в закладах освіти, які мають ліцензію на підвищення кваліфікації або здійснюють навчання за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання педагогічною або вченою радою.
Якщо навчання проводив інший суб’єкт освітньої діяльності, його результати визнаються окремим рішенням педагогічної або вченої ради закладу освіти.
Відповідно до чинного Порядку працівник протягом одного місяця після завершення такого навчання подає:
• клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації;
• документ про проходження навчання.
Педагогічна або вчена рада розглядає клопотання та ухвалює рішення про визнання або невизнання результатів.
Тому перед реєстрацією на курс доцільно перевірити, чи відповідає він плану професійного розвитку працівника та вимогам закладу освіти.
Педагогічний працівник аналізує власні професійні потреби та подає пропозиції щодо теми, форми, тривалості й суб’єкта підвищення кваліфікації.
На основі пропозицій працівників педагогічна рада формує і затверджує річний план підвищення кваліфікації. У плані зазначаються:
• прізвище педагогічного працівника;
• тема або напрям навчання;
• форма та вид підвищення кваліфікації;
• суб’єкт підвищення кваліфікації;
• кількість годин або кредитів ЄКТС;
• строки проходження;
• джерело фінансування.
Педагог має право обирати курси відповідно до власних професійних потреб, однак навчання, яке оплачується коштом державного або місцевого бюджету, має бути включене до плану підвищення кваліфікації закладу.

Підвищення кваліфікації може фінансуватися з державного бюджету, місцевого бюджету, коштом засновника або закладу освіти, коштом роботодавця, грантових програм і міжнародної допомоги, з інших джерел, не заборонених законодавством, а також власним коштом педагогічного працівника. В Україні діють платформи, на яких можна безкоштовно пройти навчання та отримати електронний сертифікат. Перед початком навчання необхідно перевірити, чи є безкоштовним не лише доступ до матеріалів, а й підсумкове тестування та отримання сертифіката.
На цих ресурсах представлені онлайн-курси, вебінари, тренінги, конференції, майстер-класи та інші програми професійного розвитку. Навчання зазвичай проходить дистанційно, тому педагог може самостійно обирати зручний час, темп і тривалість навчання.
Багато курсів є безкоштовними. На частині платформ безоплатними є і навчальні матеріали, і тестування, і електронний сертифікат. В інших випадках перегляд матеріалів може бути безкоштовним, а отримання сертифіката — платним. Умови потрібно перевіряти на сторінці конкретного курсу.
Перед реєстрацією потрібно уважно переглянути сторінку курсу та знайти програму підвищення кваліфікації. У програмі мають бути зазначені:
Варто надати перевагу курсам, програми яких доступні для перегляду ще до реєстрації. Якщо на сторінці є лише рекламний опис без інформації про зміст, тривалість, організатора та результати навчання, необхідно звернутися до служби підтримки платформи або обрати іншу програму.
Після завершення курсу необхідно перевірити правильність персональних даних і зміст документа.
У сертифікаті мають бути зазначені:
• прізвище, ім’я та по батькові учасника;
• повна назва курсу або програми;
• найменування суб’єкта підвищення кваліфікації;
• дата видачі;
• обсяг навчання в годинах та/або кредитах ЄКТС;
• результати навчання або перелік удосконалених компетентностей;
• обліковий номер документа;
• підпис уповноваженої особи або інший спосіб підтвердження;
• посилання, QR-код або номер для перевірки документа — за наявності.
Якщо у документі не вказано кількість годин, його може бути складніше використати для підтвердження необхідного обсягу підвищення кваліфікації.
Разом із сертифікатом бажано зберегти електронну копію програми курсу. Вона допоможе підтвердити тематику, напрям і результати навчання, якщо ці відомості не повністю відображені в сертифікаті.
Одним із пріоритетів нашої школи є постійний професійний розвиток педагогів і підвищення якості освіти. Сучасний учитель — це фахівець, який не лише досконало володіє своїм предметом, а й постійно вдосконалює професійні навички, опановує сучасні методики навчання, ефективно працює як в офлайн-, так і в онлайн-форматі, використовує цифрові інструменти та враховує психологічні особливості учнів.
З цією метою у школі сформовано перелік обов’язкових курсів підвищення кваліфікації. Більшість із них є безкоштовними, однак потребують відповідального ставлення та часу з боку педагогів. Після проходження курсів викладачі отримують сертифікати, які підтверджують їхній професійний розвиток і зберігаються у школі.
Ми переконані, що підвищення кваліфікації — це не формальність, а важливий інструмент розвитку. Отримані знання мають застосовуватися на практиці, сприяти вдосконаленню освітнього процесу та створенню сучасного навчального середовища для учнів.
Сильна школа починається із сильних викладачів — тих, хто постійно навчається, розвивається та прагне бути кращим для своїх учнів.